Інфекція, яка вразила мигдалики, спричинила вкрай небезпечне захворювання кісток — остеомієліт.
Про це розповіли у Дитячій Лікарні Святого Миколая.
Соломійка зі Львівщини у 2,5 роки перехворіла на ангіну. Дитина ще не встигла повністю одужати, як раптом — знову температура. Ба більше — у дівчинки з’явився висип на шкірі, а права ручка почервоніла, набрякла та боліла. Батьки вирішили показати малечу медикам у Львові. Виявилося, що Соломію потрібно негайно оперувати і якщо цього не зробити, вона втратить руку.
Виявилось, що кісткову тканину вразила та ж бактеріальна інфекція, що і мигдалики — золотистий стафілокок. Він одночасно викликав у дівчинки ангіну та небезпечне запальне захворювання кісток — остеомієліт. Бактерії потрапили до кістки через кров і почали її підточувати, дірявити неначе сир. Якщо інфекцію не зупинити, то вона призведе не лише до ампутації кінцівки, а й може перекинутися на інші кісткові тканини.
«Ця хвороба любить маски. Її симптоми можуть здаватися нам алергією, ми думаємо, що десь вдарилися чи розтягнули звʼязки. Але насправді за набряком, почервонінням, гарячкою досвідчений хірург розпізнає остеомієліт. Це важке і тривале захворювання. Якщо звернутися занадто пізно, можна втратити кінцівку», — пояснює хірургиня Лікарні Святого Миколая Лариса Шевченко.
Львівські хірурги виконали Соломійці декілька втручань. Під час першого видалили гній та встановили вак-систему — спеціальний пристрій для відсмоктування виділень із кістки. На наступній операції зашили рану та наклали гіпсову повʼязку, аби знерухомити руку з уже фактично порожньою кісткою, що могла легко зламатися.
За кілька місяців лікарі з радістю констатували: їм вдалося зупинити поширення недуги та зберегти дівчинці руку. Та все ж хвороба встигла зруйнувати 4 см середньої частини променевої кістки. Аби кінцівка продовжувала нормально рости, з цим потрібно було щось робити. Рішення запропонувала ортопед-травматологиня та хірургиня кисті Ірина Гарбузяк — відростити кісточку, якої бракувало. З досвіду лікарки регенераційні можливості дитячого організму дозволяють зробити це за три місяці.
Підготовка до складного втручання, яке називається — монтаж апарату зовнішньої фіксації з остеотомією, тривала кілька місяців. Весь процес операційна команда ретельно контролювала за допомогою рентген-апарата, позаяк похибка навіть в 1 см була б фатальною.
Наступні 2 місяці мама Соломійки мала щодня підкручувала апарат на 1 мм. Кістка, на щастя, поступово росла. А коли її обидва кінці наблизились один до одного, була виконана ще одна операція з видалення рубцевої тканини, що встигла сформуватись.
Нині Соломійці вже 4 рочки. 4 см кістки, які «з’їла» хвороба, повністю відросли. Ще кілька місяців, поки кістка не зміцніє остаточно, дівчинці треба поберегтися та обмежити рухи рукою. А потому вона нарешті зможе повернутися до нормального дитинства і садочка.