У самому центрі столиці знаходиться легендарний Бессарабський критий ринок, який вважається одним із найстаріших та найдорожчих у Києві. Цікаво, що будівля ринку практично не змінила свій вигляд і не дивлячись на свій солідний вік виглядає цілком привабливо.
Однак, колись над головним входом був розміщений барельєф небесного покровителя Києва – Архангела Михаїла. Наразі там досі порожнє місце.
Про цікаві факти з історії культового ринку, про який знає не тільки кожен українець, а й всі гості столиці – у матеріалі “ВК”.
У середині ХІХ століття на місці сучасної Бессарабської площі був похмурий пустир з поганою репутацією. Там збиралися розбійники та грабіжники. А увечері з’являтися в цьому районі було небезпечно.
Пізніше тут були розташовані постоялі двори, проводилися святкові балагани і встановлювалися циркові павільйони. Публіка збиралася найрізноманітніша й за чистотою тут ніхто не стежив.
У 1870 році було вирішено перенести на площу ринок з вулиці Хрещатик, оскільки сюди було зручно підвозити товари. Так на Бессарабці виник торг (ринок).Виглядав він дуже неохайно і навіть огидно. Тут були відсутні нормальні санітарні умови, довкола бігали полчища щурів і лежали відходи. Вигляд Бессарабки обурював киян. Торг називали “гнійним пухирем Хрещатика” і намагалися обминати його десятою дорогою.
У 1902 році влада Києва вирішила побудувати на Бессарабській площі критий ринок.
Вартість будівництва оцінили в 500 тисяч рублів, при тому, що дохід Києва становив 2-3 мільйони рублів на рік. Звісно, грошей на реалізацію такого амбітного проєкту так і не знайшли.
У 1910 році помер один із найбагатших людей імперії, промисловець і меценат Лазар Бродський, який заповів Києву гроші на будівництво Бессарабського ринку. Будівлю почали зводити цього ж року за проєктом польського архітектора Генріха Гая.
Будівництво тривало два роки й вже 16 липня 1912 відбулося урочисте відкриття ринку.
Бессарабський ринок був побудований у стилі пізнього модерну.
Його фасади були прикрашені барельєфами на пасторальні теми: “Молочниця”, “Селянин із биками”, “Риби”.
Арки входів увінчували голови бугаїв, а ґрати воріт були прикрашені качками, що злітають з озерної гладі. Над головним входом розміщено було барельєф архангела Михайла, захисника міста Києва.
Бессарабський ринок був обладнаний за останнім словом техніки й в його підвалах навіть було встановлено першу в Києві та третю в імперії холодильну установку.
У 1930-х роках барельєф Архангелу Михаїлу прибрали більшовики.
Тоді на свята на фасаді ринку розвішували портрети вождів і політичні гасла, наприклад, “Хай живе український радянський патріотизм”. Захисник Києва суперечив тодішній ідеології.
Наразі місце, де був барельєф Архангелу Михаїлу залишається пустим.
За часів СРСР столичний базар складався з кількох павільйонів і не міг запропонувати покупцям великий асортимент продуктів чи заморську екзотику. Усі позиції були простими, а ціни фіксованими.
Бессарабський ринок виконував важку роль під час Голодомору 1932 – 1933 років.
Щодня до Києва стікалися виснажені з голоду люди. Багато хто гинув прямо на вулиці – їхні тіла певний час зберігали в холодильниках на Бессарабському ринку.
Звідти тіла переправляли до моргу на вулицю Мечникова для розтину, а далі перевозили до спільних могил на братський цвинтар у Дорогожичах — у районі телевежі.
Під час німецької окупації київський ринок працював.
Бессарабка навіть збільшилася – її “стихійне продовження” розрослося до бульвару Тараса Шевченка.
Після Другої світової війни навпроти ринку встановили пам’ятник Леніну (1946 рік). Він став певною загрозою для київської памʼятки. За однією з київських легенд, керівники міста обговорювали, чи доречно, що вождь пролетаріату вказує на “базар”.
До речі, під час німецької окупації Києва на цьому місці стояла шибениця, де влаштовували показові страти. А після визволення міста у 1943 році тут вішали вже нацистів.
Наразі пам’ятника Леніна навпроти Бессарабського ринку вже нема. Його кияни демонтували у 2013 році.
На початку вісімдесятих років минулого століття ринок хотіли знести, а на його місці збудувати транспортну розв’язку. На щастя, початок перебудови та розпад СРСР завадили цим планам.З 2015 по 2022 рік на Бессарабському ринку провели відновлювальні роботи фасаду будівлі, замінили покрівельні частини даху, покращили торгові місця, облаштували місця для фаст-фудів та приміщення для магазинів.
Також остаточно уніфікували вивіски закладів, які розташовані по периметру будівлі: відтоді вони не закривають фасад та витримані в одній колірній гамі.
У 2019 році директор ринку Микола Ковальчук розповів, що у планах було поділити ринок на дві частини: частина від вулиці Басейної мала залишитись ринком, а інша – перетворитись на фудкорт.
Проте реставраційні роботи так і не розпочались через введенням воєнного стану та постійними масованими ракетними атаками Росії, спрямованими на об’єкти енергетики та критичної інфраструктури.
Сьогодні, всупереч російським ракетним ударам Бессарабський ринок продовжує працювати.
Торгова площа – 896 м². Зараз у будівлі є супермаркети, магазинчики та заклади харчування. Тут продають товари з різних куточків світу.
Будівля критого ринку є пам’яткою архітектури та містобудування, яка включена до списку пам’яток архітектури, що перебувають під охороною держави.
А серед киян Бессарабський ринок став своєрідною гастрономічною “меккою” столиці.
Місцеві впевнені: Бессарабський ринок є престижним для відвідування, вишуканим і найдорожчим у Києві. Ідіоми “дорого, як на Бессарабці” або “ми ж не на Бессарабці” (у значенні “торг недоречний”) міцно увійшли в повсякденне життя киян.
Дивіться також: Унікальні кадри Подолу минулого століття – черга за молоком з бочки