Айгарс Стоніс пройшов аонад 1400 кілометрів пішки з Латвії до Вінниці. 61-річний літвйський волонтер та член Наглядової ради БФ «Подільська громада» вирушив з благодійною метою та подолав кілометри в підтримку миру в Україні та ЗСУ.
Його похід офіційно завершився у Вінниці, де мандрівника зустрічали оплесками, прапорами та щирою вдячністю, розповідає телеканал ВІТА.
Мета Айгарса — зібрати 50 тисяч євро на мобільний стоматологічний кабінет для передової, щоб наші захисники могли отримувати необхідну допомогу навіть поблизу лінії фронту.

На міському відрізку шляху до Айгарса Стоніса приєдналися вінницькі ветерани на протезах — учасники спортивної команди «Вінницькі титани», пише Вінниця.Інфо. Військові щиро подякували латвійцю за його внесок у нашу майбутню перемогу.
цей збір відкрили на прямий запит військових із передової. Через постійний стрес та польові умови у багатьох бійців сильно болять зуби, а звичайні знеболювальні ліки вже не допомагають.

Директорка Благодійного фонду «Подільська громада» Олена Данілова розповіла, що попри меншу суму збору, ніж планувалося, проєкт обов’язково реалізують:
«Наразі це загалом невелика сума — ми розраховували на 50 тисяч євро, а буде десь до 10 тисяч. Але ми все одно це зробимо, бо вже домовилися й написали запит на інший фонд, щоб нам надали сам автомобіль. Тож ці кошти ми конвертуємо у стоматологічну установку, а наявні гроші підуть саме на те, щоб усе облаштувати.
Дуже багато військових частин кажуть: “У нас є стоматологи, у нас усе є, тільки дайте автомобіль, бо наші хлопці прямо потребують цієї допомоги”. Спільно з підрозділами ми визначатимемося, де найвища потреба. Але це точно буде місце, розташоване найближче до фронту — такою була наша умова».

Про безпрецедентну допомогу з боку балтійської країни нагадав Почесний консул Латвії в Україні Ігор Скоромний. За його словами, країна щомісяця відправляє конвої до 40 автомобілів для ЗСУ, а також ухвалила унікальний закон про конфіскацію автівок у нетверезих водіїв на користь української армії.

Для самого Айгарса Стоніса допомога Україні — це особиста історія та продовження боротьби його родини проти російського режиму.
«У 1947 році росіяни вбили мого дідуся Андрія лише за те, що він любив Латвію. Я змалку знав, що таке радянська система, мене самого заарештовували у 80-х роках за патріотичні погляди. Тож я проти них, скільки себе пам’ятаю.
У ніч, коли все почалося, я прокинувся. Це символічно, адже і Гітлер, і Путін розпочали війну в один час — о 4-й годині ранку. Я одразу сказав синам, що ця війна буде великою, і ми маємо допомагати. Мені 61 рік, маю проблеми зі здоров’ям, але вирішив іти пішки, бо якби приїхав машиною, не зміг би залучити стільки допомоги в Латвії та Україні одночасно», – наголошує волонтер.

Айгарс також розповів, що під час однієї з поїздок на передову залишив окупантам символічний «привіт»:
«Я був на нульових позиціях і на одному зі снарядів написав українською: “Привіт від мого діда з 1947 року”. Написав своє ім’я та залишив власний номер телефону — нехай окупанти зателефонують і скажуть, скільки їх там узагалі лишилося.
Я абсолютно вірю в перемогу України. Окупанти вже самі тікають із Криму. Треба ще трохи поцілити по їхніх містах — і все буде добре, буде вільна Україна. Дякую українським військовим. Завдяки тому, що ви стоїте тут, мої діти та онуки в Латвії можуть спокійно жити й навчатися. Ви воюєте і за нас також».



