«Я не очікував, що моє життя може врятувати зовсім незнайома людина», — ділиться 21-річний Олег з Дніпропетровщини.
Про це ідеться у дописі Таблеточки.
Три роки тому Олег став першим в Україні пацієнтом, якому провели неродинну трансплантацію кісткового мозку від українського донора. І ось, нарешті, ця доленосна зустріч відбулася. за міжнародними правилами, імена донора та реципієнта можна розкривати лише через два роки після операції.
У 17 років життя Олега раптово зупинилося. Те, що починалося як звичайна застуда, швидко привело хлопця до реанімації з важким діагнозом — захворюванням крові. Єдиним порятунком була трансплантація. Проте ніхто з родини не підійшов як донор.
«Генетичного близнюка» довелося екстрено шукати в базі добровольців. Ним став Роман Куць — співзасновник Українського реєстру донорів кісткового мозку (UBMDR). Роман не просто розвивав цю справу, а й сам став першим українським донором для українського пацієнта.
Попереду були складна операція, важкі ускладнення та місяці реабілітації. Але Олег вистояв. Сьогодні він уже закінчує університет, обожнює кулінарні експерименти та мріє про власний бізнес.
Цей порятунок — результат роботи величезної команди: Українського реєстру донорів кісткового мозку, який шукає рятівні клітини в Україні та по всьому світу, команди лікарів НДСЛ Охматдит та благодійників, які забезпечили Олега дефіцитними ліками на сотні тисяч гривень.
Історія Олега — це доказ того, що система, яку роками створювали лікарі, фонди та держава, працює. І вона рятує життя тут, в Україні.