Українські науковці представили перше у світі комплексне дослідження того, як повномасштабна війна вплинула на якість атмосферного повітря – від миттєвих наслідків ракетних ударів до довгострокових змін на рівні всієї країни.
Про це повідомляє Національна академія наук, яка проводила дослідження спільно з фахівцями Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України.
Результати дослідження опубліковано в престижному міжнародному журналі Environmental Science and Pollution Research (категорія Q1).
Вчені проаналізували дані наземних станцій моніторингу, супутникові спостереження Sentinel-5 Precursor та тисячі зафіксованих вибухів за період повномасштабного вторгнення.
Ключові висновки дослідження:
- Короткострокові наслідки атак — катастрофічні: після ракетних і дронових ударів концентрації забруднювальних речовин поблизу станцій зростали в середньому на 100–400%, а в окремих випадках — понад 1000% (наприклад, різкі піки CO та SO₂ після обстрілів Києва, Краматорська та інших міст).
- Довгострокові зміни виявилися парадоксальними: у великих містах і промислових регіонах рівні деяких забруднювачів (зокрема NO₂ – токсичного червоно-бурого газу, який забруднює повітря, є шкідливим для легень і спричиняє смог та кислотні дощі) зменшилися на 10–30% через зупинку підприємств, скорочення автотранспорту, депопуляцію та зміни в енергетиці. Але це не екологічне покращення, а прямий наслідок руйнувань, економічного спаду та втрат. Супутникові дані чітко показують зниження NO₂ у містах і вздовж лінії фронту.
Науковці говорять про екологічний парадокс війни: загальне зменшення частини викидів супроводжується небезпечними локальними піками забруднення – після вибухів, пожеж і через масове використання дизельних генераторів.
Саме ці короткочасні, але інтенсивні сплески становлять найбільшу загрозу для здоров’я населення.
Дослідження базується на аналізі тисяч вибухів і поєднує наземні спостереження з супутниковими даними, що дозволило вперше оцінити реальний вплив війни на атмосферу України у регіональному масштабі.
Результати мають не лише наукове, а й практичне значення:
- документування екологічних злочинів російської агресії;
- обґрунтування вимог щодо міжнародних репарацій та компенсацій;
- формування стратегій післявоєнної відбудови, модернізації моніторингу та управління якістю повітря.
Читайте також: За чотири роки росіяни вбили 247 енергетиків і 5796 разів атакували енергооб’єкти
Нагадаємо, сьогодні – 4 роки з дня повномасштабної війни. За свіжими підрахунками, для відновлення України після неї необхідно понад 587,7 млрд доларів.
Як повідомляв “ВК”, Британія оголосила про новий пакет військової та гуманітарної підтримки для України.