Горювання та втрати під час війни – що не варто казати людям, що страждають

Втрати – це те, що прийшло в життя багатьох з нас. Втрата близької людини, втрата відносин, втрата дому, втрата ідентичності та багато інших втрат – це те, з чим багато хто звикає жити. Як підтримати людей, які в біді та не нашкодити, розповідає магістр психології і аспірант інституту психології ім. Костюка  Володимир Багненко.

Єдиний спосіб опрацювати втрату – це горювання, – каже Багненко. – Але горювання – дуже самотній і важкий досвід. дуже. Знаю по собі. І саме люди поруч можуть стати або джерелом невимомного болю, або підтримки

Принципи, яких краще уникати:

1. Поспішне “виправлення” болю

Не намагайтесь одразу зробити людині “легше”. Спочатку важливо визнати біль, а не “заклеювати” його словами.

2. Поради без запиту

Людина, яка горює, не завжди готова чути, що їй робити. Запитайте: “Хочеш, щоб я щось порадив(ла)?”

3. Нав’язування розмови

Не тисніть: “Давай поговоримо!” або “Тобі потрібно виговоритися”. Дайте право мовчати або говорити, коли людина готова.

4. Порівняння з чужим досвідом

“У моєї подруги теж помер чоловік, і вона швидко оговталась…” – це знецінення унікального досвіду.

5. Уникання теми втрати

Ігнорування або мовчання (“краще нічого не скажу”) – це теж сигнал: “Твоє горе мене лякає”.

Деякі слова, яких варто уникати при підтримці людини у горюванні

  • Розкажи про нього
  • На все воля Божа
  • Я вас розумію
  • Мені знайомі ваші почуття
  • Вже минуло … (3 тижні, 3 місяці, 1 рік) після смерті, а ви ще не заспокоїлись
  • Дякуйте Богу, що у вас ще є діти
  • Бог обирає найкращих
  • Він прожив довге та щасливе життя, тому настав його час
  • Мені дуже шкода
  • Подзвоніть мені, якщо щось знадобиться
  • Ви маєте бути сильним заради … (дітей, батьків, чоловіка, дружини)