Паски гумористичного змісту обрав для кожного з районів столиці Гід Києва. Є тут і паска з пінкою, зі свіжою рибкою та матчею.
Між іншим, режисер та письменник Олег Ущенко розповідає, що в Україні паскою називали не здобу, до якої ми звикли сьогодні. Мовляв, паска – це святковий хліб на жовтках, добре вимішаний, пишний, але без надміру солодощів.
Він був ближче до хліба, ніж до десерту, бо паска вважалася символом достатку, а не ласощів.
А те, що зараз масово називають “паскою” – висока, солодка, з родзинками, з глазур’ю – у значній частині України мала назву бабка. Саме бабка була святковою здобою і символізувала заможність. Значить у родині є надлишок і тут можуть собі дозволити покласти і її на святковий стіл
Різниця між паскою та бабкою у тому, що перша була основою свята і, як хліб, символізувала життя. Бабка була прикрасою столу.
Совок стер ці тонкі відмінності, бо коли традиція виживає у підпіллі, їй не до термінологічної точності. Але ми вижили! Разом з нами вижили традиції та обряди і мусимо зберігати терміни. Хай паска залишається паскою, а розвій солодкої випічки називається бабками чи кексами.
Приміром, італійці на Різдво випікають панатоне, а на Великдень там пригощають випічкою у вигляді хреста, яка називається коломбо. У нас на Великдень може бути паска та бабка. І то буде історично правильно
Раніше “ВК” розповідав, що найбільше християнське свято – Світле Христове Воскресіння Православна церква України святкуватиме 12 квітня. За тиждень до цього – Страсний тиждень, який розпочинається спогадами про Вхід Господній в Єрусалим або, як кажуть у народі, Вербною неділею. Пасхальні богослужіння триватимуть до кінця місяця.