У Національному музеї історії України відкрилася виставка, присвячена Китаївському скарбу, який датують кінцем 11 – початком 12 століття.
Цей скарб, захований у керамічній посудині, викопав 7 червня 1896 року (за старим стилем) селянин Єфрем Терновий із села Мишоловка (тепер частина Голосіївського району Києва.
Знахідку передали до археологічного музею Університету Святого Володимира, а нині вона зберігається в Історичному музеї.
Скарб містить 11 платіжних гривень і 21 поясну накладку. За описами, посудина, яка не збереглася, була виготовлена з червоної глини, мала відбите горло та ручки й, імовірно, була візантійською амфорою.
Цей скарб вирізняється серед інших давньоруських скарбів. До його складу входять рідкісні «чернігівські» гривні, які трапляються нечасто і лише окремо від інших типів гривень, як-от у скарбах Великі Луки (1854), Горбове (1878), Мамекіне (1885), Чубарове (1907) і Чернігів (1999). У скарбах із чернігівськими гривнями ювелірні прикраси відсутні.
Поясні накладки, виготовлені в Ірані або Середній Азії, прикрашені зображеннями людських фігур із німбами, лева, сфінксів, птаха, квітки. На двох накладках є арабські написи куфічним почерком: «благополуччя», «влада», «успіх».
Скарб датують кінцем 11 – початком 12 століття. Мишоловка розташована між Багриновою горою, Голосіївським лісом і Китаєвом, що входить до Китаївського археологічного комплексу.
Китаївський комплекс включає укріплене городище, неукріплене поселення, поселення в урочищі Виноградний і два курганні могильники. У центрі городища розташований дитинець розміром 80 × 40 м, що височіє над долиною Китаївського струмка на 40 м.
Вважається, що це городище – літописний Пересічин. Пам’ятка площею 75 га датується 10–12 століттями й залишається єдиним незабудованим давньоруським містом у Середньому Подніпров’ї, яке зберегло свою планувальну структуру.
Читайте також: Музей просто неба запрошує на велике родинне свято
Нагадаємо, у Києві з’явиться музей Параджанова.