Делегації військовослужбовців «Азову» регулярно зустрічаються з парламентарями, дипломатами та правозахисниками Великої Британії, Німеччини, Європейського Союзу, проте у понад 800 бійців надалі залишаються в російському полоні, зазначає 1-й корпус НГУ «Азов».
Ті, хто повернувся з полону, свідчать особисто: на засіданні Ради Безпеки ООН, у штаб-квартирі НАТО, в парламенті Великої Британії та у Бундестазі, і навіть на червоній доріжці Венеційського кінофестивалю.
Говорять від імені тих, хто не може. Про катування, знущання, тортури. Про життя між допитами
Асоціація родин захисників «Азовсталі» започаткувала всеукраїнську акцію «Free Azov». Щонеділі близькі та рідні полонених виходять на вулиці своїх міст — усе заради того, щоб світ знав: захисники «Азову» досі в руках ворога. І поки вони там — тиша не прийнятна.
Подібні акції відбуваються і за кордоном. З 16 по 20 травня пройшли маніфестації до річниці виходу гарнізону з «Азовсталі» — у Стокгольмі, Барселоні, Чикаго, Единбурзі, Порту, Вільнюсі, Вашингтоні, Мілані.
«Азов» разом з Асоціацією родин захисників «Азовсталі» запустили проєкт moscowconvention.com, який наочно демонструє порушення РФ Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.
Днями, спільно з Відділенням міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ «Азов», було представлено сайт russian-inferno.com — платформу, що документує свідчення про умови утримання наших полонених у російських тюрмах.
Кожен боєць «Азову» розуміє: полонений окупант — це шанс повернути свого побратима. Лише на Торецькому напрямку за кілька місяців бійці 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» взяли в полон десятки окупантів.
У січні 2025 року — 23 російських військових. У березні — ще 20. Нещодавно — ще 8. Робота триває. Це — наш обмінний фонд