Люди, які приходять на стадіон чи до легкоатлетичного манежу, виходять на бігову доріжку та приєднуються до загального потоку. При цьому мало хто замислюється, чому всі біжать саме проти годинникової стрілки, а не навпаки. Про принцип, який діє, як на професійних змаганнях, так і на стадіонах біля шкіл та в дворах багатоповерхівок, розповідає тренер Юрій Таран.
Переважання праворуких
Найбільш поширене сучасне пояснення пов’язане з особливостями людської фізіології. Приблизно 90 % людей є праворукими, і в більшості з них права нога сильніша та краще координована.
Під час бігу по колу проти годинникової стрілки зовнішньою є саме права нога. Вона виконує більшу роботу під час проходження повороту, що для більшості спортсменів виявляється природнішим і зручнішим
Дослідження також показували, що багато праворуких людей точніше виконують рухи із поворотом ліворуч. Крім того, під час ходьби із заплющеними очима вони нерідко мимоволі відхиляються трохи вліво.
Міжнародний стандарт
Біг проти годинникової стрілки є міжнародним стандартом. У правилах Всесвітньої легкої атлетики (колишня IAAF) зазначено, що всі бігові дисципліни та спортивна ходьба, які включають хоча б один поворот, повинні виконуватися з лівостороннім напрямком руху, тобто проти годинникової стрілки.
Це правило поширюється не лише на легку атлетику, – каже Юрій. – На більшості іподромів кінні перегони також проходять проти годинникової стрілки, так само як і багато мотоциклетних перегонів. Водночас у автоспорті є винятки
Наприклад, траси «Формули-1» можуть мати як лівий, так і правий напрямок руху, залежно від конфігурації конкретного автодрому.
Традиції Давньої Греції
Існує поширена думка, що ця традиція бере початок ще в Давній Греції. Проте жодних документальних доказів цього немає. Збереглися лише різні припущення та легенди.
Перші Олімпійські ігри відбулися в Олімпії у 776 році до н. е. і проводилися майже безперервно до 393 року н. е., після чого були припинені. Сучасні Олімпійські ігри відродилися лише у 1896 році.
Протиставлення природі
Одна з гіпотез стверджує, що напрямок бігу проти годинникової стрілки символізував протиставлення природному перебігу явищ. Вважається, що саме тому на ранніх Олімпійських іграх спортсмени бігли ліворуч, а згодом це стало традицією. Водночас, ця версія не має історичних підтверджень.
Цікавий факт
Збереглися фотографії та ілюстрації Олімпійських ігор 1896 і 1906 років в Афінах, а також Ігор 1900 року в Парижі, де окремі забіги проводилися за годинниковою стрілкою. В Оксфордському та Кембриджському університетах така практика існувала майже до 1948 року.
Сонячний годинник
Ще одна гіпотеза пов’язана із сонячними годинниками. Припускають, що під час змагань час відстежували саме за ними, а біг проти руху тіні був зручнішим для спостереження. Однак прямих доказів цього також не існує. Деякі історики, зокрема Джордж Норман Дуглас, згадували таку можливість, але це залишається лише припущенням.
Вплив кінних перегонів
За однією з теорій, традицію могли запозичити з кінних перегонів. Вершники зазвичай тримали батіг у правій руці, тому їм було зручніше рухатися по колу ліворуч. Проте ця версія також не підтверджена історичними джерелами.
Фізичні закони
Іноді можна зустріти пояснення, засноване на фізиці, зокрема на напрямку вектора кутової швидкості.
Однак ця версія не має наукового підтвердження. У реальних умовах бігу людини цей вектор не створює помітної переваги для руху в один чи інший бік. Біомеханіка повороту визначається насамперед роботою м’язів, силою тертя, інерцією та технікою бігу, а не напрямком вектора кутової швидкості.
Біг проти годинникової стрілки є міжнародним стандартом, якого дотримуються всі офіційні легкоатлетичні змагання. Найбільш обґрунтованою сьогодні вважається версія, пов’язана з переважанням праворуких людей і особливостями біомеханіки проходження поворотів. Для любителів напрямок бігу не є принциповим. Якщо тренування відбувається не на офіційних доріжках і не створює незручностей іншим, можна бігти в будь-який бік