Сили оборони України у жовтні здійснили унікальну операцію, яка не має аналогів у світовій військовій практиці. Пораненого українського піхотинця евакуювали з лінії фронту за допомогою важкого повітряного дрона. Захисник із 30-ї окремої механізованої бригади був поранений під час перебування на позиції на Харківщині.
Сильна щільність ворожих дронів у небі та суцільне мінування території унеможливлювали стандартні варіанти порятунку – забрати захисника за допомогою НРК було ризиковано. Але бійці наважились і врятували побратима. Про деталі порятунку розповів командир відділення, програміст роти безпілотних наземних систем 92-ї окремої штурмової бригади з позивним “Напалм”.
49-річний Костянтин Власенко з позивним «Магура» з 30-ї бригади провів на позиції з ампутованими ногами кілька місяців. Він дістав поранення після скиду російського боєприпаса. Частково втратив ноги на Куп’янському напрямку: праву — у квітні, ліву — у травні. Для евакуації застосували дрон-бомбер, здатний перенести до 130 кілограмів вантажу.
“Напалм” взяв на себе відповідальність за проведення складної операцію, яка завершилася успішно.
– Пригадайте, яким був той день. Погода, події, плани на бойові виходи, як отримали звістку про евакуацію?
– Погоди я, чесно кажучи, не пам’ятаю: більшість часу проводжу в укритті та за прогнозом не стежу. Про евакуацію я дізнався так: помітив активний рух навколо, запитав, що відбувається, і мені відповіли, що готуємося до евакуації.
Побратими вже готувалися
– Чи були раніше ситуації, коли замислювалися над евакуацією людини літаючим дроном і чи це взагалі можливо?
– Це не з’явилося раптово. Була конкретна мета: створити або знайти засіб, здатний працювати на потрібну глибину з достатньою вантажопідйомністю. Командир багато разів говорив про це зі мною. Така задача стояла в межах відділення повітряної евакуації, яке є в штаті нашого підрозділу. Командир був упевнений, що це можливо. Сумніви, як завжди, були в усіх, але результат підтвердив його впевненість.
Ми побачили новину про дрон, який міг переносити, за їхніми словами, близько 120 кг. Поїхали до розробників на взаємодію, побачили апарат, підказали, як виправити їхні проблеми. Згодом отримали цей дрон.
Виробник «Gurzuf Defense» казав, що на ньому такого не зробити, але ми розраховували спробувати
– Як Ви ухвалювали рішення в умовах високого ризику, адже ворожі дрони могли завадити евакуації?
– Основні рішення ми ухвалили заздалегідь. Для різних несподіваних поворотів були прописані протоколи дій. Приймати рішення в моменті не довелося, усе пройшло гладко. Якби щось пішло не так, діяли б за планом.
– Чи була відома військова практика інших країн щодо повітряної евакуації?
– Конкретної практики інших армій я не знав. Командир взяв концепцію з повітряної евакуації в екстремальних умовах, наприклад у горах, де гелікоптер забирає людину на підвісі. Ми застосували схожий принцип, але замість гелікоптера в нас дрон.
– Скільки часу знадобилося на рішення та на саму операцію?
– Рішення ухвалювала низка людей, це був «водоспад рішень». Щодо себе скажу: наш командир узяв на себе відповідальність за те, що наш засіб спрацює. Скільки точно тривало ухвалення рішення, я не знаю, але вибору особливо не мали: людину треба рятувати, інших способів не було.
Сама операція, відбулась досить швидко
– Які були основні загрози?
– З технічної точки зору, від банального відпавшого дроту чи проблем із гвинтами до перебоїв зв’язку. І звісно ворожі дрони та розвідка.
– Що це для вас: порятунок щасливчика чи стратегічне рішення, яке можна повторити?
– Сьогодні ми бачимо, що це стратегічне рішення. Ми б його повторили й будемо повторювати. Але кожна така операція, як і будь-яка робота в зоні бойових дій, залежить від везіння. Звісно, потрібен професіоналізм, але частка везіння завжди велика.
– Що на нас чекає, адже кажуть, що це передусім війна дронів?
– Так і є – це вже війна дронів і розвиток тільки набирає обертів. Раніше перевагу на полі бою створювала артилерія, тепер її створюють дрони: тактичну, оперативну й стратегічну.
Попереду складні часи, але закінчиться все перемогою