Після початку повномасштабного вторгнення Олександр замінив стріли на інше озброєння й став до лав захисників.
Тепер у Харківському прикордонному загоні опікується пораненими військовими та родинами зниклих безвісти. Каже: у війську, як і в спорті, немає «другорядних». Є команда, важлива кожна роль – і він свою знайшов.
Найкраще досягнення – це, звісно, Олімпійські ігри в Афінах 2004 року. Там, де ми здобули бронзову медаль у складі збірної команди України, – розповідає спортсмен.
Коли приїжджали з Олімпійських ігор, нам одягали зелений берет. І була така гордість, що ми прикордонники.