Сьогодні, 30 травня, один із центральних районів столиці святкує свій офіційний ювілей. Рівно 105 років тому, у 1921 році, Печерський район був затверджений як самостійна адміністративно-територіальна одиниця Києва.
За понад століття свого офіційного статусу Печерськ перетворився на головний політичний, культурний та духовний центр країни. Саме тут розташовані Офіс Президента, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, а також легендарні культурні пам’ятки – від Будинку з химерами до Мистецького Арсеналу.
Офіційно трохи більше століття, фактично понад тисячу років
Попри те, що за сучасними паперами району всього 105 років, «BigKyiv» зібрав кілька історичних фактів про печерські пагорби, адже самому Старому Києву, до якого входила ця територія, значно більше років.
Насправді сучасний Печерськ почав формуватися ще в XI столітті навколо заснування Києво-Печерської Лаври та розбудови дальніх і ближніх печер (звідки й пішла назва району).
Ці круті схили над Дніпром бачили зародження нашої державності, релігії та культури.
Цікаві факти про Печерськ:
1. Сама назва «Печерськ» походить від давньоруського слова «печери». У XI столітті ченці Антоній і Феодосій викопали тут перші підземні келії, що поклало початок Києво-Печерській Лаврі. Але мало хто знає, що ці лабіринти спочатку служили не просто житлом, а усамітненим місцем для молитви та поховання. Сьогодні загальна довжина розвіданих лаврських печер складає понад 500 метрів, а їхня глибина подекуди сягає від 5 до 20 метрів під землею.
2. Пагорб, де вирішувалася доля Русі або один із найвідоміших печерських пагорбів – Угорське урочище, більше відоме як Аскольдова могила. За літописами, саме тут у 882 році новгородський князь Олег перехитрив і вбив київських князів Аскольда і Діра, захопивши владу і проголосивши Київ «матір’ю міст руських». Аскольда поховали на цьому самому пагорбі.
3. Нереалізований «Київський Версаль»
У XVIII столітті за наказом імператриці Єлизавети Петрівни на Печерських пагорбах почали розбудовувати розкішну царську резиденцію. Проєктуванням займався легендарний архітектор Бартоломео Растреллі. Так з’явився Маріїнський палац та Кловський палац. Планувалося створення величезного регулярного парку за зразком Версаля, який мав спускатися терасами до самого Дніпра. Проте через постійні зсуви ґрунту та зміну політичних настроїв проєкт так і не реалізували у повній величі.
4. Печерські пагорби мали колосальне стратегічне значення. У XIX столітті тут звели грандіозну Київську фортецю – одну з найбільших казематних фортець у Європі того часу. До її складу входило і укріплення на Лисій горі (печерському відгалуженні). Земляні вали та кам’яні укріплення будувалися з таким розрахунком, щоб витримати тривалу облогу, хоча у реальних бойових діях фортеця участі так і не взяла, згодом перетворившись на склад та політичну в’язницю (Косий капонір).
6. Києво-Печерська Лавра була духовним та літописним центром Русі і колискою книгодрукування.
7. Липки – аристократичний район, де селилася вища знать та генералітет у XVIII–XIX століттях.
8. Архітектурний курйоз Печерська. Наприклад, знаменитий Будинок з химерами архітектора Городецького на Печерську має унікальну конструкцію: через перепад висот з боку вулиці Банкової він має лише 3 поверхи, а от з боку театру Франка аж 6!
Тож сьогодні кияни святкують не просто створення району, а багатовікову історію, закарбовану на відомих схилах Дніпра та в старовинній архітектурі.
Читайте також: Малюків на Поштовій площі одягнули у трипільське вбрання до Дня Києва та Трійці (ФОТО)
Нагадаємо, до Дня Києва на Хрещатику та Майдані тимчасово запустили фонтани, а у Центральному парку можна безкоштовно запроїхатись «магічним рейсом» на гольфкарі.