Герой України, офіцер ГУР “Філософ” розповів про створення “Шаманбату”, “Кракена”, “Артана” та інших підрозділів активних дій Головного управління розвідки, їхню роль під час війни та операції проти Росії.
“Філософ” розпочав свою службу в ГУР в легендарному 10-му окремому загоні спеціального призначення, яким тоді керував Герой України Максим Шаповал, розповідає РБК-Україна.
У складі цього підрозділу він брав участь у бойових діях на Сході України в період АТО/ООС, обороняв Донецький аеропорт, отримав орден “За мужність” та достроково звання майора. Потім він вирушив у міжнародні місії до Афганістану та Африки, після чого на деякий час повернувся до цивільного життя. На початку повномасштабного вторгнення разом з “Шаманбатом” брав участь у боях на Київщині.
Якщо “Шаманбат” був створений під час битви за Київ, то в Харкові у координації з ГУР був створений інший – не менш відомий сьогодні – підрозділ “Кракен”, – розповідає “Філософ”.
Колишні футбольні “ультрас”, ветерани “Азову”, вчорашні цивільні разом з офіцерами зробили величезний внесок не тільки в оборону міста, але й в подальші операції з деокупації області, які відомі тепер як Харківський контрнаступ
Разом з “Шаманбатом” у захисті Київщини брали участь і громадяни інших держав. Цей “новий проект ГУР МО” (який тепер ми знаємо як Міжнародний легіон), як і “Шаманбат”, відіграв значну роль у звільненні столичного регіону.
Офіцери з цього підрозділу надалі стали командирами нині діючих груп та підрозділів активних дій. Ініціативних людей, які хотіли протистояти агресії, було дуже багато, – пояснює “Філософ”.
В Київ з’їжджались з усієї України козаки і їм треба було ставати під чиїсь знамена. Коли вони нас зустрічали на різних ділянках фронту – Гостомель, Буча, Ірпінь, Мощун – вони вирішували приєднатися до нашої групи. Це були і “айдарівці”, з “Азову”, поліцейські, колишні військові, звичайні цивільні – вони швидко вчились і теж ставали і офіцерами, і командирами

Підрозділи активних дій ГУР, на відміну від ССО, більш незалежні в можливостях планування операцій та застосування
Саме в цьому і полягала логіка створення таких підрозділів в розвідувальному відомстві – володіючи інформацією, мати можливість спланувати та реалізувати операцію:
Ми безпосередньо плануємо усі наші операції, створюємо річні плани, робимо аналітику поточної ситуації на полі бою та здійснюємо прогноз майбутньої ситуації. І зважаючи на це визначаємо, на яких напрямках наші підрозділи необхідно використати і які завдання там треба виконати
У 2022 році росіяни були впевнені, що ніхто не буде в Україні чинити спротив, тому їхні дії були цілеспрямованими і глибокими – тобто не було суцільного фронту. Противник не до кінця усвідомлював, що доведеться серйозно воювати, тому ніс величезні втрати.
Зрештою, окупанти були змушені відійти від Києва. Потім вони перебували фізично на великій площі територій, але ще не мали ні логістики, ні фактичного контролю. Вони посипались довкола Харкова.
Потім Україна додавила їх у районі Херсона. Коли знищили Антонівський міст, противник був відрізаний від лівого берега. І у них почалась паніка. Коли вони не змогли здійснювати нормальну логістику, вони втратили контроль, ініціативу та впевненість і відійшли
Далі їхня тактика змінилася. Росіяни почали фізично знищувати міста, приміром Бахмут, щільним артилерійським вогнем та застосовувати “м’ясні” штурми – тоді цю тактику масово застосовував “Вагнер”. Це було в тому числі пов’язано з дефіцитом техніки у росіян – вона інтенсивно знищувалася українськими дронами.
Головні спецоперації ГУР у перші місяці великої війни:
Перша з них – це битва за Київ:
Битва за Київ важлива тим, що якби ми втратили столицю, то на цьому б і закінчилася вся наша оборона і війна. Я особисто вважаю, що Головне управління розвідки здійснило неоціненний вклад в оборону Київщини
Друга операція – це Харківський контрнаступ, який не менш важливий, причому не тільки у військовому, але й в ідеологічному вимірі.
Усі ж пам’ятають історію національно-визвольних змагань початку ХХ століття. Про те, як більшовики утворили в Харкові маріонетковий уряд, який нібито говорив від імені простих людей і все таке. Думаю, якби росіянам вдалося захопити Харків – вони б провернули те саме знову.
Третя – деокупація Зміїного. На думку “Філософа”, далеко не всі зрозуміли значення звільнення цього невеличкого острова і його вплив на війну.
Якщо подивитись на мапу, можна побачити, що тоді лінія російського контролю у Чорному морі тягнулась вздовж усього побережжя України, аж до Румунії. Вся акваторія була для нас закрита.
Але коли Зміїний український, то де та червона лінія? Правильно – вона зсунулася до Криму. Сьогоднішні торгові шляхи, зерновий коридор – це все запрацювало тільки через те, що Зміїний сьогодні повернуто Україні