У багатоповерхівці за адресою Дегтярівська, 45 можуть лише заздрити жителям сусідніх висоток, яким, принаймні за графіком, вмикають світло. У цьому будинку в холодну зиму не можуть відновити електропостачання через технічні несправності.
Світло бачать лише у вікнах сусідніх будинків
Мешканці будинку надсилають стоси звернень до комунальників, ДТЕК та мерії, однак про принаймні якісь побутові зручності лише мріють.
Починаю звикати й навіть трохи проникатися цим станом. Який же кайф просто помитися гарячою водою! З тазика — як у давно забутому радянському дитинстві, але все ж… — ділиться з болем та ноткою сарказму житель багатоповерхівки Дмитро. —
Пляшка з гарячою водою під ковдру — і не треба нам того опалення! Почав читати книжки вдень. А ввечері розважаю себе тим, що радію за мешканців сусіднього будинку — спостерігаю їхні вікна, залиті світлом (у них його взагалі не вимикають)
Від жителів будинку лише за останній тиждень січня надійшло близько 100 звернень до ДТЕК. Енергокомпанія закриває 99% документів з формулюванням «проблем не виявлено», каже Дмитро:
Електрик із ЖЕКу вже три роки не може полагодити фази в електрощитку. Тому коли в наш будинок подають світло, ми все одно сидимо без нього. Потрібно, щоб приїхала аварійка і просто увімкнула тумблер. Чекаємо п’ятий день. Заявок багато
Проблема затягнулася на роки
Під час одного з відключень мешканці поцікавилися, чому у них не з’явилося світло, якщо було зазначено за графіком. Причина – вкотре вибило 2 фази з 3 наявних.
Причина відома всім, окрім тих, хто має її вирішувати: неподалік від будинку розташована котельня (і наче саме вона – основний чинник наших аварій).
А ще за адресою Дегтярівська 43/9 є «таємничий» щиток, який не стоїть на балансі ні у ДТЕК, ні у Керуючій компанії з обслуговування житлофонду Шевченківського району.
Логічне питання: звідки він там взявся? Відповіді немає. Як і відповідального
Проблему з забезпеченням електропостачання будинку не можуть вирішити вже 3 роки. А в зимові холоди вона стала ще більш гострою. Адже коли немає світла — то і бойлери теплу воду не нагріють.
Фази горять. ДТЕК та КП перекидають відповідальність одне на одного, як гарячу картоплю. Іноді якась аварійна (чи то ДТЕК, чи то ЖЕК) доїжджає. Вмикають фази. Світло повертається. Усі зітхають з полегшенням. А за 5 днів — бум. Фази знову горять.
Будинок формально зі світлом, а ми — знову в темряві. Ми знову засипаємо комунальників та енергетиків сотнями заявок. Через 2–4 доби приїжджає ціла бригада, щоб… увімкнути один тумблер. І так по колу
Через відсутність світла по кілька діб, а то і тижнів, люди морально виснажені. Кажуть, що почувають себе наче у грі на виживання.
Морозильники повністю розморозились, попрати неможливо, помитися неможливо, холод в квартирах ніяк не усунути (гріємо цеглини на газових плитах та свічках).
Не шукаємо винних, просто хочеться жити з електрикою хоча б 3 години на добу. І навіть готові посприяти цьому фінансово. Скажіть просто, що потрібно купити/встановити
Більшість мешканців будинку — літні люди
Будинок на вулиці Дегтярівській, 45 будували як відомче житло для працівників будівельної галузі. Пріоритет при розподілі квартир у 1973 році надавався: Будівельникам та інженерам, які працювали у структурах Міністерства будівництва тих часів (зокрема, Головкиївміськбуду). Житло давали співробітникам профільних відомств, що відповідали за інфраструктурний розвиток району, черговикам, які мали значний стаж роботи на підприємствах будівельного комплексу столиці.
Більшість власників або померли, або літні люди. Моя сусідка пані Маша – їй вже 80, вона живе одна. І у неї немає нічого крім газу вже 3 тижні.
Жителі багатоповерхівки кожного дня спілкуються в чаті та міркують, що робити. Дехто пропонує перекрити дорогу, дехто – повісити банер, дехто – найняти приватного електрика (той, що є, нарахував 180000 за ремонт)
