Міністерство культури та стратегічних комунікацій України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини елемент «Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тридзвону перемоги».
Про це повідомляє пресслужба МКСК.
Ця традиція зародилася у XV–XVI століттях. Дзвони супроводжували релігійні свята, важливі міські події, попереджали про небезпеку та скликали народ на захист під час нападів ворогів.
Набатний дзвін лунав у трагічні моменти, а урочистий тридзвін сповіщав про перемогу. Наприклад, під час Майдану у грудні 2013 року набат скликав людей, коли «Беркут» атакував протестувальників, ставши ключовим моментом Революції Гідності.
Перші дзвони монастиря робили з бронзи, прикрашаючи релігійними орнаментами. За століття традиція розвивалася, з’являлися нові техніки.
У радянські часи монастир зруйнували, але дзвонарі зберегли мистецтво, перейшовши до інших храмів.
У 1997 році монастир почали відновлювати, а в 1998 році відкрили собор і дзвіницю.
На дзвіниці заввишки 48 метрів встановили карильйон із 51 дзвоном (від 2 кг до 8 тонн). Найбільший дзвін використовують для благовіста, середні — для передзвонів, малі — для акцентів.
Михайлівський карильйон унікальний: це перший у православ’ї хроматичний набір дзвонів із фортепіанною системою клавіш і найбільше зібрання дзвонів на пострадянському просторі.
Дзвонарі завжди були шанованими в монастирі. Серед відомих майстрів — Петро Гаврилюк (XVIII ст.) та Іван Смирнов (ХІХ ст.). Перелік нематеріальної спадщини України існує з 2012 року.
Читайте також: Київська перепічка готується стати частиною нематеріальної культурної спадщини України
Нагадаємо, перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України був започаткований у 2012 році. Зокрема, у нього додали такі елементи, як традиція “Щедрого вечора в Україні”, Обухівський “шитий” рушник, “Обуховицьке ткацтво” та ще 21 елемент.