Сьогодні, 18 лютого 2026 року, у Маріїнському парку Києва відбулося вшанування пам’яті загиблих учасників мирної ходи до Верховної Ради 18 лютого 2014 року — одного з найкривавіших днів Революції Гідності.
Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.
Саме тут і на вулиці Інститутській розгорнулися одні з найзапекліших подій того дня.
Маріїнський парк став місцем кривавих сутичок між протестувальниками та силовиками, простором, де мирний наступ було зупинено насильством.
За даними Музею Майдану, 18 лютого 2014 року загинули щонайменше 29 протестувальників, понад 500 людей отримали поранення.
Сьогодні усіх загиблих згадували поіменно, дякували за відвагу та нагадували: пам’ять про них — частина нашої спільної відповідальності за свободу та майбутнє України.
Історичний екскурс
Зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву «Мирний наступ». Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом повернення до Конституції України 2004 року.
На той час до урядового кварталу було стягнуто великі сили міліції, БТР і два водомети. А у Маріїнському парку зібралися сотні «тітушок».
Коли майданівці наблизилися до Верховної Ради, силовики розкололи колони і разом із «тітушками» почали відтісняти людей. На вулиці Грушевського та Кріпосному провулку почалися сутички. На вулиці Шовковичній проти демонстрантів бійці спецпідрозділу «Беркут» застосували спецзасоби: світлошумові гранати та помпові рушниці.
З боку майданівців в сторону правоохоронців летіло каміння та петарди, крім того, протестувальники підпалили дві вантажівки КамАЗ, що блокували проїжджу частину. Сутички між силовиками та євромайданівцями відбулися також у Маріїнському парку з боку станції метро «Арсенальна».
Опівдні «Беркут» почав відтісняти мітингувальників по вулиці Інститутській у бік Майдану Незалежності. У свою чергу мітингарі розпочали спорудження барикад на перехресті вулиць Інститутської і Банкової та у Маріїнському парку.
О 16-ій годині міліція відтіснила протестувальників до Жовтневого палацу, а на вулиці Грушевського «беркутівці» захопили барикади та взялися за руйнування барикад на Хрещатику. Також міліція зайняла Український дім, і взяла під контроль Європейську площу.
Тим часом Служба безпеки України у зв’язку з подіями, що відбувалися в Україні, оголосила про проведення антитерористичної операції на території всієї країни. В свою чергу у Міністерстві внутрішніх справ попередили, якщо до 18-ї години не припиниться протистояння, то вони готові «навести лад» у Києві всіма доступними засобами.
Ще вдень центральні станції київського метрополітену почали закривати, о 16-й метро зупинили повністю. Дороги міста були паралізовані. Окрім того, було повідомлено, що рух транспорту в бік Києва буде обмежено.
Близько 20 ю-ї години силовики почали ще один штурм Майдану, але вже за допомогою бронетехніки – БТР врізався в барикаду, і за ним на штурм пішли «беркутівці» та бійці Внутрішніх військ. У бік активістів безперервно летіли світлошумові гранати, а в бік «Беркуту» – піротехніка. На Майдані зайнялася барикада, біля Будинку профспілок – намети.
З боку Інститутської мітингувальники підпалили покришки. Через деякий час їм вдалось утворити суцільну смугу полум’я, яка заважала пройти правоохоронцям.
Пізно ввечері на Майдані загорівся Будинок профспілок. Полум’я поширилось на верхні поверхи. Спершу мітингувальники гасили вогонь власними силами. Згодом на місце прибули рятувальники. В будівлі були заблоковані люди, але їх вдалось вивести на вулицю.
Події в Києві викликали неабияке занепокоєння в світі. Канцлер Німеччини Ангела Меркель телефонувала Віктору Януковичу, але він не відповів на дзвінок. Намагався зв’язатися з Януковичем і тодішній президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, але також безрезультатно. Водночас, віце-президент США Джо Байден у телефонній розмові закликав Януковича відкликати силовиків. Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кетрін Ештон засудила насильство в Україні. Офіційна Варшава попередила владу України про серйозні наслідки у відносинах з Євросоюзом у разі силового розгону Євромайдану.
Під впливом цих сигналів Янукович запросив лідерів опозиції на переговори на Банкову. Розмова тривала близько години, а по її закінченню Віталій Кличко повідомив, що Янукович не йде ні на які поступки і хоче, щоб Майдан очистили.
Події 18 лютого стали початком фінального, найтрагічнішого етапу Революції Гідності, який тривав до 20–21 лютого і забрав життя понад сотні учасників, яких ми нині називаємо Небесною Сотнею.
Читайте також: Ми пам’ятаємо! 18 лютого – сумна річниця кривавих подій Революції Гідності
Читайте також: Справи Майдану: оголошено підозри правоохоронцям, які першими стріляли по мітингувальниках 20 лютого 2014 року
Нагадаємо, в жовтні 2023 суд оголосив вироки “беркутівцям” за розстріли на Інститутській 20 лютого 2014-го.
Як повідомляв “ВК”, також у жовтні 2023 ДБР повідомило про завершення розслідування найбільшої Справи Майдану. Силовики разом з Януковичем, відповідальні за розстріл Небесної сотні, мають постати перед судом. Це 9 осіб, які керували міліцією та військовими 18 – 20 лютого 2014 року. Серед фігурантів й колишній голова МВС. Також у цій справі отримали підозри ексголова СБУ та його заступник.
Нагадаємо, розстріли у центрі Києва почалися 18 лютого 2014 року, а найбільше протестувальників – 49 осіб – загинули саме 20 лютого на вулиці Інститутській, де по них відкрили вогонь силові підрозділи режиму Януковича. Крім цього, 157 протестувальників дістали тілесні ушкодження, із них 68 – вогнепальні поранення.
Жертвами режиму Януковича стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні. Герої Небесної Сотні – різні за віком, національністю, освітою люди. Найстаршому з них у 2014-му виповнилося 82 роки, наймолодшому – лише 17.