Найвірогідніше на плиті зображено чудо святого Євстахія. Розміри плити – 153х113 см.
Про це повідомили в ГО «Україна Інкогніта».
Дослідники припускають, що у Х-ХІ століттях у Києві існувала власна школа каменотесів, яка наслідувала мистецтво візантійського рельєфу. На відміну від візантійців, які різьбили переважно по мармуру, у Києві використовували місцеву породу каменю – пірофіліт.
Перед руйнацією Михайлівського собору у 1936 році із його стін зняли дві пірофілітові плити, на кожній із яких було зображено по два святих вершника: на одній Димитрій та Нестор (плиту вкрала собі росія і вона нині зберігається у Третьяковській галереї), а на іншій Георгій та Феодор (нині у Софії Київській).
У 1997 році українські археологи знайшли третю плиту – вона лежала зображенням донизу перед входом у монастирський льох, на глибині 0,5 м.
Цей об’єкт також можна побачити наживо — він зберігається у музейному приміщенні під дзвіницею.