Про це ідеться у дописі Олени Соломахи.
Серед пʼятиповерхівок у київському дворі недалеко від Дитячої залізниці побачили диво.
“Цей район трошки старший за мене (60-70рр), але дерево здалося за віком юрського періоду. Хто б міг подумати, що воно могло тут оселитися і так чудово себе почувати стільки років змінення клімату. Гадаю-метасеквойя”, – припустила киянка і додала фотографії.
Тепер варто спитати біологів та ботаніків – що це дійсно за дерево і чи може у кліматичних умовах Києва рости метасеквойя такого “поважного” віку.
Довідково: в інтернеті можна знайти дописи про два різновиди метасеквойї, які акліматизовані до нашого клімату та яким не страшні українські морозні зими та літні посушливі періоди.
Метасеквойя гліптостробоподібна – реліктове дерево, єдиний представник роду Метасеквойя. До 1944 року вважалася вимерлою, перший живий представник виду був знайдений китайським ботаніком Т.Ваном. У 1946 році під час природознавчих експедицій у горах Центрального Китаю на висоті 700-1350 метрів над рівнем моря було виявлено деревостан метасеквої китайської, площею близько 0,8 га, де росте всього близько 1000 дерев, окремі з яких досягають 600-річного віку.
Метасеквойя китайська – дерево із конусоподібною кроною, гілки звислі. Хвоя плоска, 1 – 3 сантиметри довжини, розташована дворядно і супротивно, м’яка, зверху світло-зелена, знизу матова. На відміну від секвої, метасеквоя щорічно скидає на зиму всю хвою з несучими її укороченими пагонами. Метасеквойя швидкоростуче дерево, щорічний приріст якого приблизно 40 – 60 сантиметрів. В десятирічному віці досягає висоти 10 – 12 метрів та 40 – 50 сантиметрів в ширину. Максимальна висота дорослого дерева до 50 метрів, ширина до 2 метрів. Але не потрібно забувати, що метасеквоя довгожитель, середня тривалість дерева 265 років. Шишки у метасеквої китайської дрібні, світло-коричневі, зі спірально розташованими лусками, звисають на довгих черешках, дозрівають восени.