Українці отримали авторське право на першу оперу Дмитра Бортнянського, яка вважалася втраченою

Киянин вже отримав свідоцтво про державну реєстрацію авторського права аранжування опери «Креонт».

Про це розповів Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик».

 11 листопада в Україні відбулася світова прем’єра першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», яка майже 250 років вважалася втраченою. Це – видатний твір барокового композитора, співака та диригента – велике надбання не лише української та європейської культури, а якщо зважити, що він творив у ХVІІІ столітті, то і світової.

За словами Макаренка, Дмитро Бортнянський жив і творив одночасно з Вольфгангом Амадеєм Моцартом. У Дмитра Степановича музика базувалася на українських інтонаціях, на власній стилістиці та манері композиторського письма, але стиль бароко та класицизму – для них спільний.

В день прем’єри Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (IP-офіс) вручив Макаренку і Ользі Шуміліній (викладачка Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка, яка несподівано віднайшла рукопис в архіві португальської бібліотеки Аджуда (Лісабон), де зберігаються рукописні колекції португальського королівського двору) свідоцтво про авторське право у паперовому вигляді. А електронна державна реєстрація авторського права була здійснена днями раніше.

Як говорить дирегент, зрозуміло, що опера «Креонт» є надбанням людства, але це наша розшифровка та певним чином аранжування. Для того, щоб захищати свою незалежність і свій суверенітет, Україна має працювати абсолютно в усіх сферах. Сфера культури та інтелектуальної власності – надзвичайно важливі.

«Війна зараз іде не лише на передовій, триває гібридна війна, коли східний сусід намагається знищити не тільки нашу територію, а нашу самоідентичність, духовність, культуру. Росія не одне століття намагалася перефарбувати і вкрасти найкращих митців України світового рівня: Іван Айвазовський, Ілля Рєпін, Казимир Малевич, Архип Куїнджі, Микола Гоголь, Максим Березовський, Семен Гулак-Артемовський і, звісно, Дмитро Бортнянський»,  – зазначив музикант.

Макаренко розповів, що наступним кроком буде сценічна постановка опери як в Україні, так і на найкращих оперних майданчиках світу. Потім – презентація на потужних міжнародних платформах – штаб квартирі ЮНЕСКО, Євросоюзі та ін. І як завершальний етап –  видання комплекту нотного матеріалу, а це оркестрові голоси, хорова партитура, п’ять партій солістів, партія клавесина і клавір для фортепіано з оркестром.

Нагадаємо, ми писали раніше, що науковиця випадково знайшла втрачений рукопис опери українського композитора в Лісабоні.