43 роки тому, 21 квітня 1982 року, в самому серці Києва постала монументальна будівля — Київський філіал Центрального музею В. І. Леніна при ЦК Компартії України. Простір, що був частиною архітектурної мови минулої епохи.
Про це розповіли у Національному центрі “Український Дім“.
Уже за десять років, зі здобуттям незалежності, будівля отримала нове ім’я і місію — Український Дім. Простір, покликаний презентувати країну та її здобутки.
“Це поступовий, багатовекторний процес — інтелектуальний, політичний, просторовий. Перехід від інструменту пропаганди до середовища культури й суспільного діалогу не був ані лінійним, ані швидким”, – говорять співробітники Українського Дому.
Український Дім по-різному наближався до сенсів, закладених після проголошення незалежності. Його функції змінювались: від виставкових площ — до форумних просторів, від державної репрезентації — до платформи громадянських ініціатив.
З 2019 року команда інституції розпочала новий етап — перезавантаження, в основі якого відкритість, діалог і культура як точка опори. Український Дім постає як частина центрального нервового вузла міста, культурний ландшафт, що втілює потенціал майбутнього та розкриває українську суб’єктність.
“Сьогодні ми працюємо над тим, щоб Український Дім став місцем осмислення, взаємодії та платформою важливих питань. Його трансформація — це також зміна країни. Те, що маємо сьогодні, — не фінал і не компроміс, а точка руху”, – додають у колективі.