Нові трамвайні системи прокладають там, де їздили автомобілі та було багато шуму. Електричний траспорт вважається більш екологічним та комфортним для міст.
Як розповідає Націонал-Урбанізм, тренд на це свого часу задала Франція, потім підтягнулися скандинавські країни — а минулого місяця рейковий транспорт повернувся і до валлонського Льєжа.
У останньому наприкінці 60-х вкрай розгалужену навіть за сьогоднішніми мірками мережу було ліквідовано, аби звільнити місце для все більшої кількості машин.
Сучасний льєжський трамвай будували з 2019 року, а говорити про нього почали ще у 2008 році. Результатом стала лінія довжиною 11,7 км з 23 зупинками, що пронизує місто з Заходу на Схід і слугує його головною транспортною артерією.
Що цікаво, лінія роздвоєна — має одну кінцеву на одному боці, і дві — на іншому. У нас би під це виділили два маршрути, але бельгійці вирішили, що достатньо одного з різними вказівниками.
Коштував проєкт 430 млн. євро — майже 21 млрд. гривень за нинішнім курсом. Для порівняння, приблизно у стільки ж оцінюється вартість будівництва метро на Виноградар у Києві. Або, що більш релевантно, у перерахунку на кілометр це на третину більше, ніж має вартувати трамвай на Миколайчука у Львові. Зважаючи, що львів’яни не купують нові вагони та не будують з нуля депо, суми можна вважати співставними.
Про вагони: їх на лінії 20 штук і курсують вони з середнім інтервалом близько 6 хв, маючи стабільно високу наповнюваність салону. Частину маршруту вони долають без контактної мережі — на автономному ході від батарей. Втім, це рішення є доволі сумнівним. Довжина кожного вагона становить 45,4 м, ширина — 2,65 м.
Повертаючись до порівнянь, більшість нових трамваїв у Києві — не довші за 27 м. Вочевидь, причина цього полягає не в тому, що у Києві менші пасажиропотоки.
А ще – повністю безбар’єрні платформи, зелені колії. Там, де колії не могли зробити зеленими з певних причин, їх ізолювали гумовими прокладками, що нівелюють шум. Криві та інші спецчастини є якісними і звареними не в гаражі (привіт Києву з «швидкісним трамваєм»), що забезпечує пасажирам комфорт від поїзди.
Лінія у Льєжі є черговим прикладом того, як має виглядати трамвай у ХХІ столітті. Так, 100% безбар’єрність усіх станцій в українських містах реалізувати справді складніше. Дорогі зелені колії теж, можливо, не є першим пріоритетом для нас. Але це саме той рівень, на який потрібно рівнятися — і саме той трамвай, який треба показувати у презентаціях. Трамвай не як просто транспорт, а як символ розвитку міста.
