Про вітражі написала Татьяна Дрожевская, згадавши, що житловий будинок № 9 по вулиці Грушевського звели 1935 року за проєктом архітектора Олексія Бекетова.
Будинок зводився для забезпечення житлом співробітників ЦК КП(б)У, бо після преренесення столиці з Харкова до Києва у 1934 році цим нещасним треба було десь жити. Будинок — зразок монументального класицизму 1930-х років, тож рішеннями виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від № 159 від 27 січня 1970 року і № 49 від 21 січня 1986 року його було внесено до переліку пам’яток історії та архітектури місцевого значення.
На першому поверсі на куті будинку розташований невеликий гастроном з чудовими вітражами. Вітражі, судячи з усього, були виконані іще за часів СРСР, коли тут теж був або гастроном, або кафе.
“На жаль, вітражі можна побачити тільки за співпадіння чотирьох умов: пізно увечері, тільки з вулиці, коли вже темно і в магазині вмикають світло. В магазині вони заставлені стелажами з продуктами. При цьому, вітражі на вікнах і дверях є тільки з одного боку – зі сторони вулиці, а з боку парку вітраж тільки під стелею на невеликому шматку вікна і на одному вікні незрозуміло – зверху видно, що він є, але саме вікно обвішане гроном кондиціонерів. А тих вітражів, що під стелею, майже не видно – після ремонту частина стелі опущена вниз, тож наполовину їх закриває”, – зазначила авторка.
Вона також додає, що жодної інформації про автора вітражів, знайти не вдалося.