Чи є в приватних школах Києва булінг і як заклади з цим працюють? Досвід «МрійДій»

Реклама

    Булінг, тобто цькування є проблемою не лише державних чи приватних шкіл в Україні, а й закладів освіти у всьому світі. Кожна школа повинна мати власний План заходів із протидії булінгу, який оновлюється психологічними службами закладів освіти щорічно, обговорюються і затверджуються колегіально на засіданнях педагогічних рад. Ефективність антибулінгової політики кожного закладу можна розглядати і оцінювати окремо, незалежно від того, це приватний заклад чи державний. Важливо те, чи є у школі дієві процедури профілактики булінгу і боротьби з ним, наскільки зрозумілою є антибулінгова політика для всіх: батьків, учнів та вчителів, чи працює План заходів із протидії булінгу і наскільки він ефективний.

    Як зрозуміти чи достатньо школа приділяє увагу протидії булінгу?

    Протидія і врегулювання булінгу є одним із критеріїв якості і наявності безпечного простору у школі. Усі важливі документи і заходи профілактики мають бути обов’язково оприлюднені, зокрема на сайті закладу освіти. До них мають входити:

    1. Положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми.
    2. Порядок застосування заходів виховного впливу.
    3. План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню).
    6ac8edb14a242.webp

    Однак найважливіше, щоб усі ці документи працювали в реальних умовах, а не створювалися «для галочки». Тому батькам рекомендуємо спершу відвідати школу, поспостерігати за учнями, запитати їх як розв’язуються конфліктні ситуації, чи знають школярі що таке булінг і як діяти в разі насильницької поведінки, а після цього робити вибір.

    Як заклади освіти працюють з питанням булінгу? Досвід МрійДій

    Попри те, що держава досить потужно регулює це питання, кожен заклад освіти може додатково мати свої алгоритми дій при виявленні і реагуванні на булінг. Наприклад, у МрійДій уже не один рік діє чіткий і зрозумілий механізм, який регулює «Політика безпеки і захисту особистості», метою якої є попередження і профілактика булінгу, а також швидке реагування на випадки булінгу у школі. Бо профілактика — це найдієвіший механізм боротьби з булінгом.

    Серед профілактичних заходів у МрійДій є наявність формаційного курсу від 1 до 11 класу, метою якого є розвиток цінностей і компетентностей, серед яких емпатія. У МрійДій склалася традиція на початку навчального року проводити шкільні події, пов’язані з вшануванням різноманіття та створенням безпечного середовища (наприклад, День різноманіття, тренінги стосовно формування дружнього простору, ознайомлення з процедурами протидії булінгу тощо). Так само проводяться навчання щодо медіації у вирішенні конфліктів, зокрема під час розвитку компетентності «Комунікативність».

    6ac8ede2c0469.webp

    Важливими для формування безпечного середовища є тьютори і ментори, які працюють із кожним класом. Саме вони спостерігають за динамікою класу, допомагають учням формувати простір довіри і співпраці.

    Для прозорого та ефективного розв’язання складних ситуацій в закладі діє чітка Політика вирішення конфліктів «5 кроків». Кожен наступний етап вступає в дію лише в тому разі, якщо проблему не вдалося владнати на попередньому рівні:

    1. Усне попередження. Це первинна та негайна реакція на будь-яке порушення правил поведінки чи некоректний вчинок. Головна мета на цьому етапі — миттєво припинити неприйнятну дію, нагадати про шкільні правила та пояснити, чому така поведінка порушує безпеку інших. Всі зауваження виконуються засобами ненасильницької комунікації.
    2. Внутрішня робота. Якщо усного попередження виявилося недостатньо або ситуація повторюється, тоді до роботи залучається внутрішня команда школи. З учнем активно працюють тьютор класу, вчителі та шкільний психолог. На цьому етапі аналізують причини поведінки, допомагають дитині усвідомити наслідки своїх дій та розробляють індивідуальний план роботи для відновлення здорового міжособистісного клімату в колективі.
    3. Залучення родини. У випадках, коли внутрішні шкільні заходи не дають бажаного результату, процес виходить на рівень взаємодії з батьками. Школа невідкладно інформує родину про ситуацію, що склалася, та проводить зустріч для відкритого діалогу і пошуку спільного рішення разом з батьками.
    4. Письмове попередження та випробувальний термін. Якщо попередні три етапи не зупинили порушення або батьки уникають співпраці, школа переходить до офіційного юридично-адміністративного важеля. Батьки отримують офіційне письмове попередження, після чого дитині встановлюється випробувальний термін (зазвичай 1 місяць) для виправлення поведінки за постійної підтримки психолога, тьютора або ментора класу.
    5. Рішення Педагогічної ради. Це крайній захід, який застосовується лише тоді, коли всі попередні виховні, психологічні та партнерські інструменти вичерпано, а негативна поведінка загрожує безпеці інших дітей. За рішенням Педагогічної ради школа розриває Договір про надання освітніх послуг в односторонньому порядку, що передбачає відрахування учня або учениці зі школи.
    6ac8edf8aa897.webp

    Важливо, що у школі МрійДій в Києві системно працюють над запобіганням булінгу. Політика передбачає чіткі алгоритми дій для кожного: учня, свідка, вчителя та батьків. Наприклад, пояснення дітям важливості правила «СТОП» — вміння голосно та твердо зупинити кривдника на самому початку.

    Як реагувати батькам, якщо дитина зіткнулася з конфліктом?

    Шкільні суперечки та непорозуміння — це природна частина дитячого дорослішання, проте дорослим важливо діяти зважено, коли емоції їхньої дитини вирують і одразу виникає бажання не просто захистити свою дитину, а й іноді самостійно покарати кривдника. Ось кілька чітких кроків, які допоможуть підтримати дитину та знайти екологічний вихід із ситуації:

    1. Збережіть спокій та вислухайте. Надайте дитині відчуття безпеки та прийняття. Уважно вислухайте її розповідь, не звинувачуйте та не оцінюйте. Дозвольте емоціям проявитися, якщо дитині потрібно поплакати, не забороняйте, а приймайте і підтримуйте. Це необхідно, щоб зберегти довіру і надати підтримку.
    2. Деталізуйте ситуацію та нагадайте про правило «СТОП». Розпитайте про те, як відбувалися події. Навчіть дитину впевнено казати кривдникові тверде «СТОП», щоб голосно зупиняти неприйнятну поведінку ще на самому початку. Навчіть не мовчати і не робити того, чого дитині не хочеться. Часто діти самостійно можуть вирішити дрібні сварки з друзями і ця навичка дуже корисна.
    3. Утримайтеся від прямих конфліктів з іншими дітьми. З’ясування стосунків з чужими дітьми або їхніми батьками часто лише загострюють суперечку та створюють додатковий стрес.
    4. Зверніться до школи та дійте як партнери. Заклади освіти з прозорою антибулінговою політикою мають чіткі алгоритми реагування та залучення родини. Зверніться до вчителя, психолога або, як у випадку МрійДій, — куратора, ментора чи тьютора, або до керівника закладу освіти для пошуку спільного рішення. У тому разі, якщо заклад освіти бездіяльний, тоді необхідно звернутись до місцевих суб’єктів реагування (Органи Національної поліції України, Служби у справах дітей, Центри соціальних служб, Органи управління освітою, Заклади охорони здоров’я тощо).
    5. Спостерігайте за станом дитини. Залишайтеся на зв’язку з педагогічною командою школи, регулярно цікавтеся відчуттями дитини після проведених заходів і, за потреби, зверніться по допомогу до шкільної психологічної служби.

    Спільні, послідовні та врівноважені дії батьків і школи дають дитині відчуття захищеності та навчають відповідально долати життєві виклики.