Для родини це народження стало втіленням мрії, про яку захисник розповідав ще у 2024 році, проходячи надскладну реабілітацію після важких поранень.
Про народження сина розповіли у Київському обласному перинатальному центрі.
Герой України, сержант 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Валерій Кучеренко разом із дружиною Веронікою стали батьками сина.
Хлопчика назвали Натаніель. Вдома на малюка вже чекають дві старші сестрички — Валерія та Олександра.
Мрія, що давала сили
Історія Валерія — це літопис неймовірної мужності. Попри втрату кінцівок на фронті, він не лише повернувся до активного життя, а й став опорою для своєї великої родини. Кожен крок на протезах, кожен день відновлення були сповнені вірою у те, що життя триває, а попереду — нові радості.
“Для команди нашого перинатального центру кожне народження — це велика відповідальність і честь. Ми щодня працюємо задля головного — збереження здоров’я матері та дитини і підтримки для кожної родини”, — зазначають у медзакладі.
Валерій Кучеренко — уродженець Херсонщини, сім’я Кучеренків живе в Білій Церкві. Вероніка Кучеренко розповіла, що познайомилася з Валерієм у рідному селі. Вони спочатку рік спілкувалися телефоном. Валерій з 2014-го 2,5 роки захищав Україну в межах АТО на Донбасі. А потім він прийшов у відпустку і зробив Вероніці пропозицію.
Валерій – доброволець, який боронив Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» отримав за виняткову мужність під час штурму ворожих позицій на Луганщині восени 2023 року. Валерій особисто очолив штурмову групу, знищив вогневі точки противника, що дозволило його підрозділу захопити рубіж.
Під час бою захисник потрапив під щільний артилерійський обстріл. Внаслідок вибуху він зазнав важких поранень, через які втратив обидві руки.
Валерій став одним із символів успішного протезування в Україні та за кордоном. Йому встановили сучасні біонічні протези рук. Завдяки наполегливості він навчився знову виконувати побутові справи, керувати автомобілем та навіть займатися спортом.
Наразі Валерій активно займається підтримкою побратимів, бере участь у соціальних проєктах з реабілітації ветеранів і власним прикладом доводить: життя після важкого поранення може бути повноцінним.